Народився 13 березня 1935 року в с.Тиличі Новосондецького повіту Малопольського воєводства в Польщі. Разом з великою родиною під час військової операції «Віспа» його переселили з рідної Лемківщини в село Маріямпіль Галицького району Івано-Франківської області.
Від свого тата успадкував уміння творити руками різні речі. Подальше бажання вивчати світ художньої обробки дерева привело обдарованого юнака до Косова.
Навчався у Косівському училищі прикладного мистецтва (1963), на відділі художньої обробки дерева. Викладачі з фахових дисциплін: Володимир Гуз, Микола Федірко.
Техніку випалювання переймав від відомого річківського майстра І.Ю.Грималюка.
З 1965 по 1974 рік працював у Виробничо-художньому комбінаті Художнього фонду УРСР, а з 1974 по 1978 роки — головним художником цього підприємства.
Олександр Хованець досяг успіхів як продовжувач традиції випалювання на дереві. Асортимент його творів різноманітний: касетки, тарелі, сільнички, набори для спецій, бербениці.
Автор композицій з точених фігурок людей, тварин, дерев і виробів з річкового каменю. Один з відомих майстрів сучасної мініатюрної пластики. Його твори зберігаються у музеях України. Учасник і дипломант багатьох міжнародних (Чехословаччина, 1966; ЕКСПО-67, Монреаль (Канада), 1967), всесоюзних, республіканських, обласних і місцевих виставок.
Автор книги (видана українською, англійською та французькою мовами) «Розквітають народні таланти» (Київ, 1979). У 1990–1992 роках — активний учасник політичних акцій Руху.
Митець був активним учасником оркестру народних інструментів під керівництвом талановитого маестро Петра Терпелюка. Грав на кларнеті. В 1970 році разом з оркестром виступав в Італії.
Захоплювався садівництвом. Вирощував білотку альпійську (едельвейс, шовкова косиця).
Помер 16 березня 2013 року.
«Гуцульський край», №48, 1.12.2023 р.
One Reply to “Олександр Степанович Хованець — майстер різьблення і випалювання на дереві”