Захар Стринадюк – майстер-художник, представник косівського осередку дереворізьблення, походить з родини сучасного митця Миколи Стринадюка, відомого своєю авторською стилістикою виробів з дерева.
Родинна творчість, характерна для Гуцульщини, забезпечує не тільки збереження ремесла, але й творить мистецьке явище окремого осередку, регіону й всієї України.
Прикладом для такого наслідування є мистецька спадщина відомих гуцульських родин Шкрібляків, Корпанюків, Кіщуків, Медвідчуків, Тонюків та ін.
Очевидно, що родина Стринадюків (подружжя Микола й Галина, сини Богдан та Захар) є сучасним зразком прадавньої форми «сродної» праці, у якій секрети ремесла зберігались у родині і передавались нащадкам. Важливо, що кожен з них виробив власну неповторну стилістику і є впізнаваним щодо причетності до родини Стринадюків.
Захар Стринадюк по новому, яскраво, щиро та безпосередньо оновив усталені форми гуцульського дереворізьблення, залучаючи колір. Власне, поліхромність, притаманна давнім зразкам гуцульської рельєфної різьби, постає тут як щось давнє й сучасне водночас. Художник творить динамічні композиції, сміливо експериментує з добором орнаментів, колоритом та додатковими оздобами з металу, ниток, писанок.
Невимушеність, свобода творчості, інколи непередбачуваність надає особливого ефекту творам автора. Саме ця риса творить успіх на сучасному мистецькому ринку. Адже, осучаснені форми традиційного, що відповідають новій естетиці, здатні продовжити своє існування.
Захар Стринадюк творить асоціативні образи, що складаються із знайомих нам орнаментів, однак структури композицій та колорит щоразу дивують новизною. Тарелі «Цвіт папороті», «Краса Карпат», «Зірка Карпат», «Натхнення», «Mandala» свідчать про романтичність натури художника і велике замилування гуцульським мистецтвом.
Активна діяльність автора, невпинна праця у родинній майстерні дає свій результат – визнання шанувальників та популярність його творів серед чисельних покупців.
Творча діяльність Захара Стринадюка заслуговує на визнання та підтримку, адже збереження національної художніх образів та оновленої традиційної естетики у сучасному середовищі є важливою місією мистецької спільноти.
Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії мистецтв та соціально-гуманітарних дисциплін Косівського державного інституту декоративного мистецтва Богдана Книш.
