Мистецтво — це найкращий засіб духовного спілкування. Іноді величного й приємного у всіх його аспектах.
Творчість – як серйозна послідовна духовна праця. Хоч раз відвідавши виставку Марії (Созанської) Лобурак, розумієш, головне завдання художника є сповна виконаним.
Художниця вважає своєю місією пошук не стільки яскравих виражальних засобів, скільки форми, яка має зміст. Творча особистість, за її відчуттям, є містком через ті запаморочливі прірви, які сучасна техноцивілізація створила поміж життям та мистецтвом, поміж людиною і Богом.
Істинний художник, крім усього, – людина, спроможна усвідомити життя у всій багатоскладності і багатошаровості зв’язків: особистість – людство – всесвіт – Бог; минувшина – сьогодення – майбуття.
Власне, взірцем такої художниці-філософа є Марія Лобурак, а її філософічні міркування знаходять візуальний вихід у яскраву всеохоплюючу творчість.
Зовнішню біографію художниці позначено основними віхами: прийшла у цей світ 11 січня 1947 року в родині Йосипа Созанського в селі на Тернопільщині, вчилася на відділі художньої кераміки в Косівському училищі прикладного мистецтва (тепер КІПДМ ЛНАМ) у таких відомих художників-педагогів, як Г.М. Колос ()1935-2016, І.В. Андрейканіч (1936-2015) та Г.М. Ярова (1931-2003). Поруч з Марією навчалися, такі знані у мистецьких колах, художники-експериментатори, як Л.А. Шуль, М.І. Павелко, В.Д. Бужмінський, Я.І. Прокопик, С.І. Ліуш, М.Д. Мурафа.
Косівська мистецька школа визначила творчий шлях художниці, який набирав снагу з життєдайного джерела буття. Особиста внутрішня незалежність, напружене духовне життя, безконечний творчий пошук індивідуального стилю, звертання до історії українського народу, культурне коріння – це все складає мистецьку основу будь-яких починань М. Лобурак.
Багато років трудилася Марія Йосипівна на монументальному відділ Івано-Франківського Художнього фонду. Приймала активну участь в декоративному оздобленні інтер’єрів та екстер’єрів архітектурних споруд Прикарпаття. Зірки складалися на час Марії Лобурак: останні три десятиріччя – це низки цікавих виставок.
Знаковою є одна із них, присвячена 750 – річчю утворення міста Коломиї, що відбувалося у виставкових залах НМНМГП ім. Й. Кобринського (1991 р.), авторка представляла 400 високомистецьких зразків керамічних творів.
Художниця одна з небагатьох близько наближається до витоків відродження та вдосконалення прийомів ліпки, застосовуючи техніку гончарної пластики та багатющі орнаменти. Енергетика Марії сприймається, перш за все, інтуїтивно і потім викликає потребу проаналізувати свої почуття.
Заслуговує на увагу виставка творів Марії восени 2007 року, якою продемонстровано великий творчий поступ.
Художниця продовжує працювати над вирішенням складної проблеми поєднання форми і змісту мистецького твору, намагаючись трансформувати реальний світ сучасними художніми засобами, які найкраще відповідають формальній конструкції творів і працюють на вияв її емоційності.
Мальовниче місто Коломия завжди збуджувало творчу уяву художників. Саме в Коломиї багато років живе й творить М. Лобурак. В цьому середовищі відбулося становлення та творчий розквіт багатовекторного таланту відомої української художниці, педагога і громадської діячки Марії Лобурак.
Світогляд художниці не обминув пошуків і зацікавлень у ділянці олійного малярства. Всією душею занурилася у творчість знаменитого кераміка Олекси Бахметюка (1820-1882), відібрала хрестоматійні мотиви керамічного розпису його неперевершених кахель.
Здавалось би, шляхетні кахлі О. Бахметюка (Бохмінського) у свій час стали класикою. Через історичний пласт М. Лобурак добре й глибоко опрацювала мистецьку спадщину Корифея гуцульської кераміки, професійно трансформувала основні мотиви, відчула їх на філософічному рівні, надала нового звучання в XX сторіччі, в своїх оригінальних полотнах.
Завжди у роздумах, сумнівах, запереченнях, пошуках, утвердженнях, у вирі всебічних мистецьких інтересів, у самовідданому поклонінні своєму мистецтву – вся Марія Йосипівна Лобурак. Небуденний талант художниці варто відчути, доторкнутися, побачити…
Творчість М.Й. Лобурак можна назвати самобутній явищем у сучасному українському мистецтві.
Марія Іванчук,
мистецтвознавець, член НСХУ
Косів, 15.02.2017 р.