Яскраві та цікаві глиняні вироби Сергія одразу привертають увагу своєю самобутністю та оригінальністю. Молодий, але безперечно талановитий керамік приїхав до нас з Богородчан, де навчався в приватній художній школі подружжя Гусаків, теж, до речі, випускників КІДПМ. Сергій закінчив училище та Косівський Інститут на відділі художньої кераміки.
За час творчої кар’єри, митець організував дві авторські виставки в музеях Косова та Коломиї, а в 2006 році став переможцем всеукраїнської олімпіади з декоративно-прикладного мистецтва в Одессі. Незважаючи на значну зайнятість майстра, нам вдалося поспілкуватися із Сергієм і розпитати детальніше про особливості його роботи.
Чому ти вирішив залишитися на Косівщині після закінчення інституту?
Я одружився з одногрупницею Мар’яною Радиш, а одразу після закінчення інституту 3 роки працював викладачем Косівського училища. Тому я остаточно осів на Косівщині, кинув корінець. Ще до закінчення навчання почав робити власну гончарну майстерню, потрохи стягував все необхідне і аж за 5 років довів все до ладу. Зараз я проживаю і працюю своїй майстерні в селі Рожнів.
Чи важко тобі було знайти свою нішу серед такої великої конкуренції на ринку кераміки в нашому краї?
Я вже кілька років не займаюсь традиційною косівською керамікою, хоча інколи й кортить щось таке «вклепати». Проблема Косівської кераміки (мальованої традиційної), а саме посуду — в її «не дуже вжитковості». В основному, я працюю в царині так званої «молоченої» кераміки, яка після випалу ще купається в молоці і знову йде до печі ще трішки погрітися). Технологія обробки кераміки не є українською, але в останні роки вона стала у нас популярною. Такий посуд має багато переваг, якщо робити все технологічно правильно. Інколи я трохи експерементую з поливами. Крім посуду, я ще дуже захоплююсь анімалістикою – це пластика у вигляді тварин.
Керамічний посуд Сергія Дутки
Ти виготовляєш дуже оригінальні вироби з креативним сучасним дизайном? Звідки ти береш ідеї для своїх творів?
Ідеї йдуть з природи, з навколишнього світу — потрапляють мені в голову і там рояться, множаться і виходять у вигляді робіт. А багато з тих ідей ще й досі в голові і від того постійно хочеться робити щось нове!) Я взагалі вважаю, що світ живої природи — це невичерпне джерело ідей, головне знайти свій стиль. Найцікавішим для мене є поєднання кераміки і світла, особливо у вигляді рибки, скорпіона чи якоїсь химери!
На твоїх виборах часто можна побачити різних кумедних тваринок та звірів? Чому ти вибрав саме такий стиль?
Тварини — то моя улюбленіша тема! Змалку захоплююсь природою особливо світом живих істот. Багато читав та переглядав цікавих книжок, в дитинстві постійно ходив до бібліотеки, чесно! Мене завжди вабило щось живе, тому постійно щось досліджував і вивчав.
Ще до того, як я взяв до рук глину, часто малював різних звірів. Завжди хотілось тримати вдома щось живе: акваріумні рибки (і не тільки акваріумні), жуки, молюски, ящірки, тритони — все тягнув до хати!) А вже навчаючись в Косівському училищі і в інституті — анімалістика стала моєю основною темою. Різних тварин я малював у проектах, а потім виліплював з глини: посуд, свічники, світильники, рельєфи та багато інших речей.
Раніше керамічний посуд був моїм основним заробітком, а пластика — більше для душі. Але з кожним роком, тема звірів стає все більш популярною серед моїх замовників. В мене утверджується власний почерк в стилізації різних істот.
Які вироби із глини ти зазвичай виготовляєш? Яку техніку використовуєш? Де береш глину?
Всі свої вироби я виготовляю за допомогою гончарного кола: від посуду і світильників до маленьких звірят і свищиків. Коли в голові народжується якась річ, то подумки вона проходить через гончарне коло. Серед моїх виробів є посуд, декоративна пластика, сувеніри, свистунці (окарани) та світильники. Я роблю багато різного посуду: макітри, миски, полумиски, тарелі, горшки, дзбанки (глеки), горнята, бутлі, турки, кухлі, заварники, свічники та інше. Часто використовую анімалістичні мотиви в поєднанні з посудом, найчастіше в горнятах чи кухлях.
Оригінальні вироби з кераміки
В основному, я використовую технологію «молочіння», проте часто поєдную з різними глазурями (керамічними фарбами). Глина — це найважливіша річ в моїй справі, тому я вже багато років не зраджую одній чудовій глиняній формулі. Вироби випалюю при температурі 1050 градусів за Цельсієм. Черепок виходить добре спеченим та дзвінким і чудово підходить для посуду! Де я її беру не скажу — це секрет, яким майстри зазвичай не діляться. Скажу лише, що купую, до того ж коштує вона не дешево!
В Косівському районі майстри надають перевагу виробам створеним в гуцульських та трипільських традиціях. Чи не критикують тебе за «надмірну фантазію» та «сучасність»?
Критики немає, адже в творчій професії поняття «надмірної фантазії» — це швидше позитивне явище. Тут навпаки деяких косівських «майстрів» слід критикувати за відсутність фантазії!) Вибачте, але клепають такий штамп і шаблон, що аж соромно. Інколи хочеться втнути щось таке гуцульське, щоб показати людям – пора рухатись вперед (це не вихваляння), а не топтатись на місці.
Проте, серед керамістів Косівщини є дуже багато талановитих майстрів. На мою думку, найкращою у традиційній кераміці є Валентина Джуранюк. Цікаві образи і мотиви гармонійно поєднуються, як на посуді майстрині, так і на її плитках. Вона яскравий представник старої школи, яка не втративши свого стилю, продовжує творити цікаві сучасні речі! Також, варта уваги і глиняна пластика Юрія Стрипка, яка бере свій початок у його батька — Василя Стрипка. І хоча декоративна пластика Юрія не є традиційною з технологічної сторони, проте багата на гуцульські образи та мотиви!
Де можна знайти і придбати твої вироби?
В Інтернеті мої роботи можна переглянути на моїй сторінці «Вконтакті» (Кераміка Сергія Дутки) і на «Фейсбуці» (Сергій Дутка), також роботи є на кількох сайтах інтернет-магазинів. Але найкраще все ж таки переглядати вироби наживо, в моїй майстерні в Рожнові. Хоча навіть у майстерні не завжди є весь асортимент моїх робіт, бо часто знайомі просять собі чи комусь в подарунок! Не вмію відмовляти близьким людям).
Загалом, мої роботи купують різні люди. Це жінки-домогосподарки, які хочуть мати доброго горщика для голубців на кухні і власники ресторанів, які бажають бачити в свому закладі нестандартного світильника чи якусь звірину пластику. Великий вибір робіт – широкий спектр клієнтів!)
Чим ти зазвичай займаєшся у вільний від роботи час?
Завжди не вистачає часу на творчість, як казав мій вчитель з художньої школи Ярослав Йосипович Гусак: «побут бере гору». Стараюсь приділяти вільну хвильку дітям, рятує те, що працюю вдома.
Старший син (7 років) постійно приходить щось поліпити, до речі, в нього непогано виходить.
One Reply to “Кераміка Сергія Дутки”