Музейники анонсують відкриття нового, модернізованого залу, присвяченого історії художньої обробки дерева на Гуцульщині. Цей масштабний проєкт став можливим завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду (УКФ) та Благодійного Фонду «МХП-Громаді». Створена інтерактивна експозиція відкриється 23 жовтня. Вона стане першим в Україні музейним простором, що поєднує народне мистецтво деревообробки з сучасним експозиційним дизайном.
За лаштунками інновацій
Щоб втілити таку амбітну ідею, команді довелося пройти чималий шлях. З якими викликами довелося зіштовхнутися, розповідає Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею Гуцульщини та керівниця Проєкту:
«Коли ми з колегами розробляли концепцію оновлення музейного залу, було усвідомлення – це має бути не просто ремонт з новими вітринами. Нова експозиція має дарувати враження та емоції. Осмислювати, як традиції гуцульського різьблення формували ідентичність нашого регіону. Як передавались з покоління в покоління, та чому збереглись саме на Косівщині – адже зараз тут зафіксовано понад 50 різьбярів. Потрібно було не просто описати експонати, а розкрити історію художньої обробки дерева на Гуцульщині від минулих століть до сучасності»
Команда музею, залучивши істориків, майстрів та дослідників, опрацювала архіви, фонди, усні спогади та польові матеріали. У фокусі опинилося художнє різьблення по дереву, інкрустація та боднарство – ремесла, що є невіддільною частиною гуцульської ідентичності. Недарма саме гуцульське різьблення та боднарство внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
У музеї зберігається близько 700 художніх виробів з дерева. Для експозиції обирали ті, що найкраще презентують окремі творчі осередки та особливості різних періодів їх розвитку. Ряд експонатів буде презентуватися широкому загалу вперше. Серед них розкішна церковна люстра-панікадило з Космача, яку виготовив невідомий майстер у кінці ХVIII – початку ХІХ століття. Цей експонат перебував у фондосховищі понад 50 років, а тепер стане доступним для огляду.
Уперше в музеї виставлять унікальні музичні інструменти – гуцульські флояри, на поверхні яких вирізьблені тексти співанок. Їх виготовив у 1960-х роках талановитий майстер з Космача Михайло Юсипчук. Наприкінці кожної співанки авторський підпис «Дідишин».
«А як би відвідувачі музею змогли послухати, як звучать ці інструменти? – задалась питанням Вікторія Яремин. – А ще б прослухати спів цих текстів».
За допомогою звернулися до Дмитра Мазуряка – музиканта-мультиінструменталіста, сопілкаря гурта Kazka та колекціонера народних музичних інструментів. Відсканувавши QR-код можна буде прослухати оригінальні співанки під звучання флояри у виконанні Дмитра Мазуряка. Також буде доступна текстова версія українською та англійською мовами.
Щоб якнайкраще розкрити тему розвитку Косова як осередка художньої різьби, в експозиції будуть представлені експонати зі збірки Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Зокрема, у одній з вітрин експонуватиметься декоративна різьблена рама 1900-х років, інкрустована бісером та перламутром – твір визначного митця Василя Девдюка з села Старий Косів.
Усі тексти для нової експозиції створювалися з нуля – з акцентом на доступність, стислість та багаторівневість подачі. Їх адаптували для різних аудиторій: дітей, дорослих, іноземців і людей з порушеннями зору. Це стало однією з найскладніших частин роботи, адже потрібно було зберегти наукову точність і водночас зробити мову живою та захопливою.
Новий підхід до експонування
Музейники попрацювали і над формою подачі експонатів. Крім класичних вітрин, застосували систему прихованого зберігання. Саме тут відвідувачі відчувають себе в ролі дослідника: можуть зазирати у висувні шухляди та вітрини, де заховані цікаві артефакти.
«Усе обладнання проєктували індивідуально, враховуючи простір, специфіку експонатів і музейну будівлю. Рухомі вітрини, ігрові столи, тактильні зони, механічні модулі були створені спеціально для цього проєкту. Дизайнеру та виробнику меблів довелося буквально винаходити окремі технологічні рішення, бо аналогів не було». – згадує завідувачка музею Вікторія Яремин
Гості музею зможуть віртуально відвідати майстерні різьбяра, бондаря та майстра інкрустації. На екранах в експозиції транслюватимуть відео технологічних процесів художньої обробки деревини. Це збагатить досвід відвідувача та допоможе йому відчути справжню цінність експонатів у вітринах.
Ще одна цікавинка – зони для взаємодії з експонатами. Ви зможете потримати в руках бондарний посуд, прикрашений випалюванням, відчути на доторк види деревини, пограти у гру – віднайти назви мотивів орнаментів різьби і ще багато цікавого. У такий спосіб оновлена експозиція залучатиме гостей до активного пізнання.
Особливої уваги в проєкті надано темі доступності для людей з порушеннями зору. Для них розроблено спеціальний путівник шрифтом Брайля. Експозиція також оснащена тактильними зразками з тифлоописами.
Інтерактивний зал художньої обробки дерева презентують в музеї 23 жовтня о 13.00 год.
__________________________
Простір створюється в рамках проєкту “Інтерактивний музей Гуцульщини – популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини”. Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного Фонду МХП-громаді в межах конкурсної програми «Культура. Регіони».
Заявник — Косівська міська рада у партнерстві з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, філією якого є Косівський музей Гуцульщини.
За повідомленням Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини
