У Косівському музеї Гуцульщини створюють експозицію, доступну для незрячих

Ми звикли, що музей — це простір, де експонати можна лише споглядати. Усе заховане за скло, діє суворе правило: «руками не чіпати». Але що робити тим, хто не бачить зовсім? Чи може музей бути цікавим і зрозумілим для відвідувачів із тяжкими порушеннями зору?

На Прикарпатті є кілька музеїв, які вже мають досвід взаємодії з такою категорією відвідувачів. Серед них — Косівський музей Гуцульщини, філія Національного музею Гуцульщини та Покуття. Тут давно впроваджують сучасні підходи до змістової доступності: експонати можна не лише роздивитися, а й обстежити тактильно. Саме тут нині реалізується новий проєкт, що робить спадщину Гуцульщини доступною навіть для тих, хто втратив зір.

З 2021 року в Косівському музеї Гуцульщини працює інтерактивна експозиція «Історія косівської кераміки». Головна її особливістю — можливість взаємодіяти з експонатами: відвідувачі можуть відчути себе дослідниками. Продумане освітлення та сучасний дизайн підкреслюють естетику кераміки, що представлена від XVIII століття до сучасності.

Це перша в Україні експозиція кераміки з елементами змістової доступності для відвідувачів з порушеннями зору. Її створення консультувала Кіра Степанович — фахівчиня з аудіодискрипції виставок разом із незрячим тестувальником Віктором Райковським.

Співпраця з Українським культурним фондом

Після успіху керамічної експозиції команда вирішила оновити ще один зал — історії гуцульського дереворізьблення. Його також запланували зробити доступним для незрячих.

Реалізації задуму завадили карантин і війна. Цього року Косівська міська рада у партнерстві з Музеєм подала заявку до Українського культурного фонду. Серед понад 170 проєктів ініціатива посіла 6 місце та отримала фінансування. Роботи стартували влітку.

Доторкнутися до спадщини

До розробки елементів змістової доступності знову долучилася Кіра Степанович. Вона має понад 10 років досвіду у створенні матеріалів для людей із порушеннями зору та нині працює з ветеранами, які втратили зір та потребують протезування.

«Створювати тактильні зразки для музею — це завжди виклик і певний експеримент. У світі дуже мало прикладів комплексного підходу, які можна взяти за зразок», — стверджує Кіра.

У новому залі будуть представлені для тактильного обстеження види деревини, орнаменти різьби та бондарний посуд. Також спеціально розроблено описи та путівник спеціальним рельєфно-крапковим шрифтом — шрифтом Брайля. Як показала практика, тактильні зразки збагачують сприйняття та потрібні не тільки незрячим. Для розробників було принципово важливо відтворити їх саме з дерева та за класичними гуцульськими технологіями.

Наприклад, для ознайомлення відвідувачів з типами бондарного посуду, команда звернулася до знаного косівського майстра Йосипа Приймака. Він виготовив декілька традиційних дерев’яних посудин та оздобив їх випалюванням. Бербеницю, коновку, рогач, гарчик та маслобійку можна брати в руки, розглядати. Відвідувачам пропонують творче завдання — розкласти посудини по коміркам відповідно до підписів з назвами. Підписи виконані збільшеним шрифтом і продубльовані шрифтом Брайля.

Ще одна локація пропонуватиме тактильне знайомство з улюбленими мотивами орнаментів гуцульських різьбярів. Виготовити відповідні тактильні зразки взявся відомий різьбяр з Косова Мирослав Радиш.

Нічого для незрячих без незрячих

Перед розміщенням у залі всі елементи проходили апробацію. Їх перевіряли консультанти з порушеннями зору. Спершу зразки протестував Віктор Райковський. «Мене вразило, що вони зроблені з натурального дерева, а не з пластику. Це чудова ідея — дати незрячим можливість доторкнутися до цих виробів. Майстри постаралися на всі сто!», — зазначив він.

Після корекцій зразки протестувала Тетяна Антоненко, досвідчена експертка у сфері музейної доступності. «Такі проєкти надихають. Дуже цінно, що все робиться за участі самих незрячих. Це дозволяє зробити матеріал максимально зручним для відвідувачів», — наолосила вона.

Відкриття — вже восени

Невдовзі тактильні зразки розмістять в оновленій експозиції «Інтерактивний зал історії художньої обробки дерева на Гуцульщині» у Косівському музеї Гуцульщини. Відкриття заплановане на кінець жовтня.

Простір створюється в межах проєкту «Інтерактивний музей Гуцульщини — популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини». Ініціативу реалізують за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді» у межах програми «Культура. Регіони».

Заявник — Косівська міська рада у партнерстві з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, філією якого є Косівський музей Гуцульщини.

За повідомленням команди Проєкту

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошуємо!

5–7 липня на храмове свято Івана Хрестителя, запрошуємо всіх відвідати наш «Лудинє — базар у Косові». Підтримайте, станьте частинкою дійства, що любить та цінує гуцульське мистецтво! «Лудинє – базар у Косові» — тут традиції стають сучасністю.

Події на Косівщині

Наш банерок