З нагоди 130-річчя від дня народження.
20 травня 1895 року у Косові, на Монастирському, народився майбутній талановитий майстер художньої обробки шкіри Микола Васильович Вінтоняк. Його ім’я і сьогодні з повагою згадують у фаховому середовищі.
Микола Вінтоняк пройшов складний життєвий шлях. Під час Першої світової війни служив в австро-угорському війську, де опанував шевську справу – ремонтував взуття та військову амуніцію. Отримані тоді практичні навички допомогли йому започаткувати власну справу. У 1930-х роках він відкрив у Косові шевську майстерню.
Після Другої світової війни, у 1945 році, разом із родиною Миколу Вінтоняка вислали до Архангельської області на поселення. Але навіть там, у важких умовах заслання, він не залишив улюбленої справи: шив чоботи, черевики, виготовляв інші вироби для представників адміністрації і місцевих жителів. Його допитливий розум завжди тягнувся не тільки вправності, а й врождене почуття гумору та оптимізму.
У 1958 році повернувся до рідного Косова. Його досвід і майстерність не залишилися непоміченими – Миколу Васильовича запросили на посаду майстра в Косівське училище прикладного мистецтва (сьогодні – Косівський державний інститут декоративного мистецтва).
Микола Вінтоняк відродив і вдосконалив давні техніки оздоблення шкіри: холодне і гаряче тиснення, інкрустацію металом. Водночас не боявся експериментів, часто поєднував різні матеріали, шукав нові форми та кольорові поєднання.
Архіви з ґруня.
Його творчість розмаїта: від традиційних чобіт до елегантних жіночих сумочок, ременів і гаманець до обкладинок для альбомів і книжок. Особливу увагу привертало красиве і модне взуття.
Майстер виховав плеяду учнів, які продовжили його справу – серед них М. Прийзнюк, М. Вінтоняк, І. Шинкарук, І. Петриш, І. Миклащук.
Роботи Миколи Вінтоняка зберігаються у фондах українського народного декоративного мистецтва (Київ), Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, Івано-Франківського краєзнавчого музеї.
Помер Майстер 8 червня 1980 року.
«Гуцульський край», №19, 09.05.2025 року
