До 115-річчя видатного представника КосІвської школи художнього різьблення.
Гуцульське мистецтво різьблення на дереві славиться іменами видатних майстрів, які своєю творчістю вписали яскраві сторінки в його історію.
Василь Кабин (1908–1992) — один із тих, хто впродовж багатьох десятиліть талановито трудився на цій ниві й залишив у спадок наступним поколінням багаті скарби рукотворних художніх див, які не втратять своєї естетичної цінності доти, доки людям буде потрібна краса у житті.
В.Кабин народився 8 жовтня 1908 року в Косові. Після закінчення шестикласної школи вступив на навчання (1922–1927) до приватної художньо-промислової школи відомого педагога і мистця Василя Девдюка.
Після завершення курсу фахового навчання ще три роки працював челядником (помічником) В. Девдюка. Отримавши офіційний документ про закінчення школи, дістав право відкрити власну майстерню з підготовки різьбярів, чим він і скористався у 1928 році. До 1939 року його школу закінчило чимало молодих хлопців.
В. Кабин був активним учасником громадського життя в Косові, засновником спортивного товариства «Бескид», членом національно-культурного товариства «Просвіта», просвітянського хору та драматичного гуртка.
У 1934 році за його активної участі було засновано різьбярський кооператив «Гуцульщина» з 50-ти чоловік, який працював до приходу радянської влади в 1939 році.
В.Кабин не переставав працювати творчо. Він показував свій доробок на міжнародних, всесоюзних (за часів СРСР) і республіканських виставках. Провів персональні виставки в Коломиї та Косові. Посмертна виставка відбулася у Косові 2009 року до 100-річчя мистця.
Творчість В.Кабина відзначається великим жанровим розмаїттям: вази, кубки, фруктівниці, скриньки, рахви, рами для ікон і фотографій, підсвічники, хрести, дитячі іграшки, меблі, топірці, люльки, підноси, письмове приладдя, біжутерія, шахи, люстри, бра та інше.
Через 100 років масштаби явищ неминуче змінюються, і на терезах історії вагомішим виявляється те, що здавалося чимось «одним із». Час учинив так і з творчістю В.Кабина, яка сьогодні випукло виступає в усій своїй значимості на мистецькому овиді XX ст. Недаремно він із когорти корифеїв…
Аделя Григорук,
письменниця, журналістка, краєзнавиця.
«Гуцульський край», №49, 8.12.2023 р.
