Косівська регіональна організація Національної спілки художників України, яку очолює Іван Кочержук, провела цього року кілька масштабних культурно-мистецьких заходів. Їх присвятили 65-річчю створення місцевого осередку СХУ та Дню художника. Зокрема організували персональну виставку живописця Антона Григорука.
Він належить до чисельної когорти талановитих та успішних митців – «прийомних дітей» Косівщини, які, однак, люблять і цінують наш край не менше, а часто навіть більше за «рідних».
Народився 2 травня 1950 року в Обертині Тлумацького району. Закінчив Тлумацьку художню школу. Навчався у Косівському технікумі народних художніх промислів, Одеському педагогічному інституті ім. К.Д.Ушинського (художньо-графічний факультет). Багаторічний викладач Косівського фахового коледжу та інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Прекрасний педагог, вміє зацікавити, заохотити, пояснити, показати. Різнобічно обдарований живописець, графік, ілюстратор, реставратор. Патріот. Активний у громадському житті.
Учасник всеукраїнських і міжнародних проєктів та імпрез. Підготував майже два десятки персональних виставок. Художник вражає багатим і різноплановим мистецьким портфоліо. Володіє багатьма традиційними техніками, створив власну – авторську.
Цьогорічна персональна виставка Антона Григорука у місті Косові, який уже давно став для нього рідним, вчергове вразила великою кількістю полотен і їхнім високим рівнем. Автор представив минулі роботи (пейзажі, натюрморти, ліногравюри, графіку) і недавні.
72-річний митець не вміє ніжитися на лаврах, відкритий для нових знань та умінь, дивує себе самого, а відтак – і всіх нас. Під час цьогорічного кількамісячного перебування-проживання у Франції Антон Антонович експериментував у царині абстракціонізму.
«Антон Антонович має багатолітній досвід у малярстві: різнобічний, багатовекторний за техніками, напрямками, тематикою, – зауважила присутня на виставці мистецтвознавиця Богдана Книш-Чіх. – А сьогодні він мене вразив абстрактним імпресіонізмом нових робіт, які власне демонструють нинішній стан, відчуття теперішніх подій. Нам важко інколи сприймати модерне мистецтво. Це не проблема художника. Це проблема публіки, яка такі роботи споглядає. І це не вина публіки.
Її так виховали – розуміти лише реалізм. Тому я думаю, що зацікавити українців абстракціонізмом, навчити його сприймати – важлива робота на майбутнє. Це не новий для України шлях, адже наші митці вже сто років тому крокували у перших рядах модернізму. Я дуже подивована, що Антон Антонович у вже зрілому віці насмілився піти в цьому напрямку», – сказала мистецтвознавиця.
«То є дуже добре, що пробуєте нове, – звернувся до художника директор Косівського фахового коледжу Роман Стеф’юк. – Цікаво працюють фактура, колір. Вам то дуже вдається».
Кортить пояснити появу незвичних для провінції модерних полотен безпосереднім зануренням автора у західноєвропейську культуру або ще примітивніше: за кордоном абстрактну картину легше продати (вписати в сучасний інтер’єр), ніж пейзажі далекої Гуцульщини. Але не все так просто та однозначно.
Пригадалася розмова з головою РО НСХУ Іваном Кочержуком. Було це влітку, перед колективною виставкою знакових для Косівщини митців з нагоди 65-ліття створення місцевого осередку Спілки художників України. Іван Степанович, показуючи експонати, сказав тоді з гіркотою: «Ну чому тут немає жодної роботи, присвяченої нинішнім трагічним подіям?».
Напевно, лише на виставці Антона Григорука я знайшла відповідь на це питання. Місцеві музи мовчать не тому, що їм нічого сказати. Думаю, слів і думок зараз так багато, що візуалізувати їх поки що можна лише так, як зробив Антон Григорук – за допомогою абстракції: кольору, ліній, плям.
Автор так пояснює свої творчі експерименти: «Це мій емоційно-психологічний відгук на трагічні події сьогодення. Тут біль, страх, розпач, надія на перемогу добра над злом, торжество історичної справедливості у війні з ненаситним ворогом».
Картини Антона Григорука схожі на хаос, що пожирає – життя, мораль, людські цінності. Але хаос – це ще й завжди творець. Майбутнє обов’язково з’явиться на руїнах цієї страшної війни. На полотнах художника світло теж є.
Мені здається, що не потрібно мати додаткові знання, аби зрозуміти живопис Антона Григорука. Бо ці картини – то його і наші емоційні гойдалки: від жаху до відваги, від зневіри до впевненості у своїх силах, від відчаю до надії, від поразок до перемог.
Дружина, муза і вірна соратниця Антона Антоновича, письменниця, культурознавиця Аделя Григорук зауважила, що на багатьох своїх полотнах художник зображає перехідний стан: передзим’я, очікування грози, ранню весну. Йдеться про передчуття, натяки, початок або середину метаморфоз.
Написані Антоном Григоруком у Франції модерні полотна, хоч і тривожні за змістом, але світлі за післявраженнями, сповнені передчуття і надії на те, що все в Україні буде добре.
Автор допису – Аліса МУДРИЦЬКА.
Фото автора.
Газета «Гуцульський край», №44 від 4 листопада 2022 року.
Антон Антонович ГРИГОРУК – член Національної спілки художників України, член Спілки художників «Клуб українських митців». Дипломант Всеукраїнської програми «Золотий фонд нації» та Міжнародної програми «Україна. Європа. Світ». За участь у міжнародній художній виставці «Мистецький Олімп» нагороджений медаллю «За високий професіоналізм».
Здобув сертифікат Всеукраїнської програми «Vivat, Україно» (2018). 2021 року експонував свої роботи на виставці «Україна очима митців», організованій Українським фондом культури та Конфедерацією журналістів України. За результатами цього проєкту нагороджений медаллю «За служіння мистецтву» (2021).
Антон Григорук працював головним художником художніх майстерень Верховинського лісокомбінату (1975-1979рр.). У 1979 році перейшов на роботу в Косівський технікум народних художніх промислів ім. В.Касіяна.
Викладав композицію, роботу в матеріалі на відділі художнього металу, з 1997 року – рисунок, композицію, живопис на відділі художнього розпису, з 2000 року – в Косівському інституті ПДМ: викладач, завідувач відділу, старший викладач.
Як художник-монументаліст виконав оформлення інтер’єрів і екстер’єрів громадських і храмових споруд в Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Закарпатській і Тернопільській областях (кафе, ресторани, турбази, музеї, школи, конференц-зали, лікарні, дитячі садки, бази відпочинку, церкви, каплички тощо).
1998 року виграв конкурс проєктів реставрації та реконструкції монументального оформлення замкових споруд у Франції. З 1999 до 2002 року брав участь у відновленні фресок, мозаїк і вітражів муніципальних замків міста Рамбуйє біля Парижа.
Як живописець, Антон Григорук працює у жанрах пейзажу, натюрморту, портрета, в техніках олійного живопису, акварелі, темпери, акрилу, гуаші. Виконав багато графічних робіт у жанрі ліногравюри. Художньо оформив понад 50 книг українських і зарубіжних авторів.
Роботи Антона Григорука зберігаються у музеях України, приватних збірках поціновувачів живопису в Польщі, Румунії, Сербії, Німеччині, Франції, Англії, США, Канаді та Україні.
Учасник всеукраїнських художніх виставок у м.Харкові (2003, 2014, 2015, 2016 роки) та місті Одесі (2009, 2015 роки).
Інформація з відкритих джерел
Comments are closed.