У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини відкрилася перша персональна виставка самобутньої ткалі та обдарованої дизайнерки з села Яворова — Галини Томащук і створеного нею бренду «Веретено».
Галина народилася у селі та родині, де майже всі вміють ткати. Молода жінка, усміхаючись, згадує, що росла під верстатом і вчилася ремеслу раніше, ніж ходити та говорити. Знання переймала охоче, бо отримувала їх від найрідніших людей — бабусі Гафії (їй зараз 92 роки) і мами Анни Рибчук. До речі, пані Анна творить власну модельну лінійку безрукавок і пальт з ліжникової тканини — вони у яскравому фольклорному стилі, є навіть радісно казкові.
Присутня на імпрезі заступниця директора Косівського інституту з навчальної роботи, мистецтвознавиця Вікторія Дутка-Жаворонкова нагадала, що ліжникову тканину для пошиття одягу першою почала використовувати знаменита ткаля і художниця, уродженка села Космача Ганна Вінтоняк ще у 60-х роках минулого сторіччя. Тоді це шокувало і пересічних людей, і визнаних модельєрів. Однак ідея запам’яталася, її охоче підхопили інші художники та дизайнери. В Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва також використовують ліжникове ткання для створення оригінального одягу.
Галина Томащук виявилася не тільки обдарованою ткалею і дизайнеркою, а й ефективною підприємицею. Два роки тому вона створила власний бренд «Веретено» і зуміла розпіарити його на весь світ. Сьогодні вироби яворівської ткалі купують і носять не лише в рідній Україні, а й у сусідній Польщі, у прагматичній Німеччині, в авангардному Нью-Йорку (США) та колоритній Австралії. Стильні дівчата та жінки охоче фотографуються у гуцульських безрукавках, гунях і пальтах на тлі хмарочосів, на балконах великих міст у туфлях на високих підборах і з келихами шампанського у руках.
«Часто наші клієнти придумують такі образи, для яких нашої фантазії не вистачило б, — усміхається Анна Бондаренко! — Це тішить, вражає. Здавалось би, що таке гуня? Традиційний етнічний сільський карпатський одяг. Та коли її купують і носять стильні дівчата, коли фото наших клієнток і моделей підкорюють Інстаграм — це класно, цікаво. Значить — традиція живе, розвивається».
Варто зауважити, що розквіт бренду «Веретено» припав на два минулих депресивних роки, що пройшли в депресії корона-вірусних локдаунів. Здавалося б, навіщо купувати модні та ще й такі теплі обнови, якщо сидиш вдома в самоізоляції або працюєш онлайн?
Однак Галині Томащук вистачило знань психології (це її основний фах), а також креативу не лише під час створення моделей. Сьогодні їй вдається завойовувати міжнародний ринок. А ще майстрині пощастило з подругами та однодумцями. Успіх бренду «Веретено» — це, без сумніву, результат злагодженої і цікавої для всіх учасників командної гри.
Красивий та оригінальний одяг, виготовлений Галиною, круто, стильно і задерикувато фіксує на фотокамеру випускниця Косівського інституту, талановита художниця і фотографиня Наталія Юрова. Безкоштовно і з куражем фотографуються красиві дівчата-моделі. Це — подруги майстрині або прихильниці її таланту, а здебільшого — і ті і другі в одній особі. Економіст Анна Бондаренко з Чернігова розробила для гуцульського бренду тактику та стратегію виживання і просування в Інтернеті. Разом створили сайт, сторінки у Фейсбуку та Інстаграм тощо. Проводять цікаві конкурси, зокрема просять своїх віртуальних друзів придумати назви для нових виробів Галини.
Маркетинг настільки вдалий, що Вікторія Дутка-Жаворонкова запросила Анну Бондаренко виступити на цю тему перед студентами інституту. Юним митцям це дуже потрібно, бо вміти творити — не означає вміти вигідно продавати свої творчі роботи.
Ідею підтримала завідувачка музею Вікторія Яремин. Вона планує проводити для народних майстрів навчання з маркетингу, вчити їх рекламувати вироби і знаходити клієнтів у соціальних мережах.
Галина Томащук виготовляє верхній одяг: гуні, безрукавки, пальта. Усе — з натуральної овечої вовни, чудово зберігає тепло, зігріває. Одна з постійних клієнток Галини купила у неї пальто (модель «Вовчиця) ще перед повномасштабною війною. Дівчина родом з Чернігова. Коли почалися обстріли та облога міста російськими військами, клієнтка нашої майстрині весь цей час просиділа у підвалі в пальті з Гуцульщини. І не мерзла. А тепер передала виріб Галині з проханням реставрувати. Майстриня надає і таку послугу.
Бренд «Веретено» — це одяг для сміливих, впевнених у собі жінок, які хочуть і вміють бути ні на кого не схожими.
«Приємно, що Галина знайшла свій напрямок у ткацькому ремеслі. її вироби дуже практичні, на будь-який вік і смак, актуальні в різних ситуаціях. Є більш лаконічні, є прикрашені, яскраві», — каже Вікторія Яремин.
Вікторія Дутка-Жаворонкова зауважила: «Ваші вироби такі авангардові, дуже сучасні, дуже колоритні — неймовірні речі. Вони конкурентні, справді світового рівня. Ми дуже раді знайомству з вами і вашою командою. Сподіваємося, воно переросте у співпрацю, вигідну для всіх».
Викладачка інституту, фахівець з текстилю Оксана Гордійчук пригадала, що колись в інституті проводили «Посиденьки з веретеном», під час яких студенти, викладачі і майстри спілкувалися, ділилися досвідом, ідеями, навчалися новому. «Настав час їх відродити», — вважає Оксана Зіновіївна.
Галина Томащук переконана: «Наші жінки мають бути красивими. Треба підтримувати і створювати своє, рідне, натуральне, без хімії. У нашій карпатській традиції. Маємо чим пишатися і що розвивати. Я вкладаю у свої вироби частинку сонця, повітря, тепла, щирості і свободи Карпат. Я кайфую від того, що можу нитку перетворити у річ і подарувати людям користь, приємні відчуття і позитивні емоції. Це моя “психологія тепла”».
Аліса Мудрицька. Фото автора.
«Гуцульський край», №43, 28.10.2022 року
Comments are closed.